Найбільший виклик полягає в тому, щоб не закохатися у власну історію.

Повернімося в 1990 рік: кулінарна карта Варшави тоді зовсім не була схожа на ту, яку ми бачимо сьогодні. Французька пекарня - про такі розкоші тоді ніхто навіть не мріяв. Ніхто, крім Jadwiga Radziszewska, яка разом із чоловіком Zygmunt відкрила французьку кондитерську з пекарнею в самому центрі Варшави.

Jadwiga і Zygmunt Radziszewski захоплювалися французькою кухнею і прагнули принести на польський ринок справжню французьку випічку та хліб. Вони вирішили здійснити свою мрію і відкрити власну кондитерську, яка не лише пропонувала б продукти найвищої якості, а й сприяла б розвитку кулінарної культури у Варшаві.

Початки були нелегкими - бракувало не лише досвіду ведення власного кулінарного бізнесу, а й сировини, яку тоді було важко дістати в Польщі.

Це був не перший бізнесовий досвід подружжя Radziszewski: з 1968 року вони разом керували великою текстильною майстернею, тому вірили, що коли щось робиш із пристрастю, усе вдасться.

Тож Jadwiga і Zygmunt не здавалися перед труднощами й рішуче йшли до своєї мети. Зрештою, після багатьох місяців важкої праці та пошуків, їм вдалося знайти приміщення в самому центрі міста, яке стало домівкою їхньої кондитерської та пекарні. Спочатку клієнти не були до кінця впевнені в новій крамниці, але швидко полюбили смак справжньої французької випічки та хліба.

Де і коли народилася любов до багетів і круасанів?

Jolanta Radziszewska, донька Jadwiga і Zygmunt, багато років жила в Бельгії. Батьки часто навідувалися до своєї єдиної доньки, і ці поїздки незмінно оберталися навколо смаків Франції. Після повернення до Варшави туга за смаком і ароматом щойно випечених круасанів була такою сильною, що одного дня чоловік Jadwiga, Zygmunt, запитав: «Чому б нам не їсти такі смаколики у Варшаві?» Від думки вони швидко перейшли до дій.

Незабаром Jadwiga і Zygmunt знайшли ідеальне місце - приміщення на вулиці Nowogrodzka у Варшаві здавалося влучанням у десятку: центральне розташування, вікна на вулицю. Бути ближче до людей - така була мета. Був 1990 рік, у великих вікнах поставили печі, щоб перехожі могли спостерігати за всім процесом виробництва. Аромат творив дива, під вікнами шикувалися величезні черги.

Jadwiga і Zygmunt Radziszewski мали сміливість здійснити свою мрію і принести до Варшави смаки Франції, які так любили. Їхня пристрасть і рішучість дали життя французькій кондитерській з пекарнею, яка стала культовим місцем у столиці Польщі.

Jolanta, єдина донька Jadwiga і Zygmunt, пам’ятала ці візити до кондитерської та пекарні батьків як щось незвичайне. Для неї це була не лише смакова, а й емоційна пригода. Вона пишалася тим, що її батьки створюють те, що приносить радість іншим людям.

Коли Jolanta вирішила назавжди оселитися в Польщі, вона була сповнена захоплення батьками. Їхня сміливість і рішучість дали змогу принести до Польщі щось нове, те, чого раніше у Варшаві не було.

Сьогодні, коли Jolanta згадує ті часи, вона зворушується, думаючи про пристрасть і працю, які її батьки вклали в розпочату справу. Вони були не лише підприємцями, а й митцями, які створювали справжні твори мистецтва, що дарували радість і посмішки їхнім клієнтам.

Історія французької кондитерської та пекарні Jadwiga і Zygmunt Radziszewski - це історія про здійснення мрій, про пристрасть і працю, але передусім про любов до інших людей і бажання ділитися з ними найкращим. Це зворушлива розповідь про родину, яка створила щось прекрасне й унікальне, що витримало випробування часом і досі приваблює людей, щоб тішити їхні почуття й серця.

Історія Batida - це не лише розповідь про кондитерську та пекарню, а й про родину, яка з великою пристрастю та любов’ю до смачної випічки створила щось особливе. Донька Jadwiga і Zygmunt, Jolanta, була для них не лише улюбленою донькою, а й асоціювалася з найсмачнішою випічкою з Франції, яку вона пізнавала під час свого життя в Бельгії. Разом із Jef Damme, відомим майстром-кондитером, вона часто бувала в Batida, де навчала працівників і допомагала розвивати кондитерську.

Проте життя не завжди буває милосердним, і для родини Radziszewski настав переломний момент - помер Zygmunt, чоловік Jadwiga. Це був важкий час для всіх, але й момент, який змусив родину ухвалити важливі рішення. Jolanta, яка роками жила за кордоном, вирішила повернутися до Варшави, щоб допомогти мамі керувати Batida. Це було нелегке завдання, але Jolanta присвятила свій час і енергію підтримці сімейного бізнесу. Завдяки цьому Batida змогла продовжити свою діяльність і далі тішити клієнтів смачною випічкою.

Ця історія показує, що сімейна пристрасть і любов до смаку здатні пережити навіть найважчі моменти. Завдяки самовідданості та взаємодопомозі Batida успішно працює й донині та користується визнанням клієнтів, які цінують смак і традиції.

Утім, повернення до Варшави не було легким - це рішення перевернуло життя Jolanta, яка вже 25 років жила в Бельгії, на 180 градусів. У Бельгії був її дім - там вона створила сім’ю, мала друзів і роботу - у Брюсселі Jolanta керувала чудовим рестораном Ravenstein, що містився в найстарішій будівлі міста. Вона прийняла виклик, поставила все на одну карту - і ризикнула.

Jolanta знала, що переїзд до Польщі - це не лише зміна країни, а й абсолютно нові професійні виклики. Їй довелося звикати до зовсім іншої культури праці та підходу до бізнесу. Проте з любові до матері й команди Batida Jolanta вирішила прийняти цей виклик.

Після приїзду до Варшави Jolanta віддалася компанії на 100%. Вона не лише допомагала в щоденному управлінні Batida, а й працювала над розвитком компанії. З часом їй вдалося ввести в меню нові продукти, які одразу здобули визнання клієнтів. Вона також запровадила сучасні рішення, як-от онлайн-замовлення та безготівкові платежі.

Завдяки рішучості та праці всієї родини й команди Batida стала однією з найвідоміших кондитерських у Варшаві. Клієнти цінують її продукти не лише за винятковий смак, а й за якість і традиції. Тож Jolanta і Jadwiga можуть пишатися тим, чого їм вдалося досягти.

Batida старша за Caroline лише на рік

Caroline, донька Jolanta, приїхала з мамою до Варшави, коли їй було 9 років. Вона народилася в Бельгії і не знала, якою є польська школа. Мама записала її до французької школи в районі Саська Кемпа. Batida старша за Caroline лише на рік. Усі свята, які пам’ятає Caroline, вона святкувала в Batida, з усіма її ароматами, смаками та людьми.

Однокласники не уявляли шкільних урочистостей без тортів, які Caroline приносила з Batida. Одразу після уроків, замість того щоб іти додому, вона бігла до кондитерської - тут був її другий дім. Саме в Batida Caroline робила домашні завдання, водночас підглядаючи за кондитерами й придивляючись, як готують торти - так почалася її велика любов до кондитерства.

Сьогодні Caroline - віцепрезидентка компанії, якою керує її мама, Jolanta. Разом вони працюють над розвитком Batida, щоб зберегти її лідерські позиції на кондитерському ринку та продовжувати традицію високоякісних продуктів, якою компанія славиться роками.

«Родина - це сила, що дає змогу підкорити світ.»

Batida - це передусім історія пристрасті та наполегливої праці. Caroline, нині віцепрезидентка Batida, закінчила одну з найпрестижніших кулінарних шкіл світу - Le Cordon Bleu у Парижі. Навіть один курс кулінарії чи кондитерства в цій школі є мрією багатьох професіоналів кулінарної галузі.

Проте історія Caroline і Batida сягає далі, ніж лише кулінарна школа. Багато працівників компанії пам’ятають Caroline маленькою дівчинкою, яка гралася на корпоративних святах. Сьогодні вона для них авторитет, який завдяки працьовитості та скромності досяг багатьох успіхів.

Тому можна сказати, що Batida - це компанія з жіночим відчуттям смаку, пристрастю та амбіціями, яка дбає про кожну деталь. Компанія, що спирається на постійний розвиток, а також на забезпечення якнайкращих умов праці для своїх працівників - багато з них працюють у Batida з 1990 року й донині.